Продовження. Початок див. нижче. Гра «ПАРОЛЬ» Цю форму роботи використовують з метою швидкого залучення учнів до роботи, коли можна об’єднати організаційний момент уроку з актуалізацією опорних знань і грою.
Привітавшись, учитель не пропонує учням сісти, а просить кожного назвати, не повторюючись (ланцюжком – один за одним), термін або словосполучення, пов’язане з темою, твором, письменником, в залежності від теми уроку – своєрідний пароль, який нагадає вивчене.
«Гаманці з коштовностями».
Групам роздаються гаманці у яких є частини різних прислів’їв. Завдання: скласти прислів'я з окремих частин. (5клас)
1 частина прислів’я Людина без Батьківщини,… Щастя у повітрі не в'ється, а… Розум без книги..., Сокіл шанує свої крила..,
2 частина прислів’я ……як насіння без землі. …….руками дістається. …….що птах без крил. …… а людина ім'я.
Вправа «Аукціон». Учні по черзі розповідають, що їм відомо про письменника, літературний напрям чи героя твору. Журі визначає цінність інформації і прес-секретар записує головні думки на дошці .
ЛТЕРАТУРНЕ ДЕРЕВО
(Учасники поділені на дві групи) Групи отримують: 1 група: 1) зображення дерева, на гілках якого назви жанрів (видів, або тем)літературних творів, що вивчалися протягом року; 2) конверт з листочками, де написані прізвища авторів, чия творчість вивчалася протягом року. Завдання 1: поряд із прізвищем автора записати назву твору, що вивчався. 3) 5 чистих листочків. Завдання 2: На цих листочках записати назви творів, прочитаних самостійно (вони можуть належати згаданим авторам або відповідати зазначеним жанрам, видам, темам). Завдання 3: прикріпити листочки до відповідних гілок.
2 група: 1) зображення такого самого дерева; 2) конверт з зображеннями листочків, де написані не прізвища авторів, а назви творів що вивчалися протягом року. Завдання 1: поряд з назвою твору записати прізвище автора.
3) 5 чистих листочків. Завдання 2: На цих листочках записати назви творів, прочитаних самостійно (вони можуть належати згаданим авторам або відповідати зазначеним жанрам, видам, темам).
Завдання 3: прикріпити листочки до відповідних гілок. По завершенні такої роботи, яка спонукає учнів до творчого пошуку, підтверджує їхню читацьку компетентність і засвідчує цілісність предмета, групи обмінюються своїми завданнями і перевіряють правильність їх виконання. При цьому відбувається повне повторення матеріалу, створення нерозривного „ланцюжка довіри” між вчителем і учнями, в яких пробуджується самоповага, інтерес до навчання, бажання самостійно пізнавати світ літератури, Команда, яка швидко і правильно виконала завдання, - нагороджується.
«Дерево мудрості».
На плакаті намальоване дерево учні мають написати на папірці в формі листочка одну з життєвих цінностей людини, яка формується завдяки художній літературі, а потім підходять до дерева і прикріпляють свої листочки. Це дерево можна використовувати при характеристиці персонажів.
г) "Аукціон знань". У даній грі перемагає той, хто виявить найкращі знання, тобто: • дасть правильні і повні відповіді на запитання, • назве найбільшу кількість творів, .знайде у творі найбільшу кількість засобів художньої виразності. Так, вивчаючи лірику Дж. Г. Байрона в 9 класі, пропоную на згаданий "аукціон" такі запитання: — Які почуття викликав у вас вірш "Хотів би жити знову горах"? — Які картини природи виникли у вашій уяві? — Чому ліричний герой відчуває ностальгію за дитин-ством? — Чому душа ліричного героя страждає в Англії "пихатій "? — Доведіть, що ліричний герой поезії "Хотів би жити знов у горах "має риси байронічного героя.
Уроки-"аукціони" доцільні й під час вивчення біографії письменників. До таких уроків готуються всі учні класу. Даю випереджальні завдання такого типу: — Дібрати найцікавіші факти з біографії письменника. —Скласти хронологічну таблицю його життя і творчості. — Дібрати ілюстративний матеріал. — Організувати виставку творів письменника. — Підготувати малюнки (якщо можливо). Урок розпочинаю зі вступного слова: емоційної розповіді про письменника як особистість; його словесного портрета; захоплюючого епізоду із того чи іншого твору письменника; слова сучасників про письменника. Потім починається "аукціон" цікавих фактів з біографії письменника за періодами його життєвого і творчого шляху. Такі уроки-"аукціони" практикую під час вивчення біографії В. Гюго, Дж. Г. Байрона, Й. В. Гете (9 кл.), Стендаля, О. де Бальзака, Ф. Достоєвського, Л. Толстого (10 кл.), М. Булгакова (11 кл.).
"Істинне — хибне " (гра на кмітливість). Гра вимагає від учнів зосередженості, уваги, знання вивченого матеріалу, кмітливості. Зачитую певні твер-дження з тієї чи тієї теми. Якщо учні з ними згодні, ставлять знак "плюс" (+), якщо ні — "мінус" (-). Наприклад, перевіряючи знання учнів, набуті під час вивчення теми "Романтизм" (8 клас), пропоную такі твердження: •*• У повісті Е. Т. А. Гофмана "Малюк Цахес на прізвисько Циннобер" зображено конфлікт між творчою особистістю і світом (+). •*• 3 повагою та любов'ю Гофман зображає Цахеса (-). •*• Світову славу принесла Гейне "Книга пісень" (+). •*• "Книга пісень" — це поетична розповідь про щасливе кохання (-). •*• Зображаючи природу, Гейне відтворює свої настрої, поривання, мрії, страждання, радощі (+). •*• Перебування А. Міцкевича в Росії та Україні аж ніяк не вплинуло на його життя (-). •*• Провідний мотив сонетів А. Міцкевича — туга за батьківщиною (+). •*• Міцкевич не був музикально обдарованою людиною (-). "Ми — літератори ". Пропоную учням побути в ролі письменників і спробувати виконати такі завдання: — Вигадати інший початок або кінець твору. — Написати лист літературному герою або автору твору, який вивчається. — Уявити і описати майбутнє життя героїв. Під час вивчення повісті "Пригоди Тома Сойєра" Марка Твена (6 клас) пропоную учням такі завдання: — Написати лист Тому Сойєру і розповісти про цікаву пригоду, що сталася з адресатом. — Написати епілог до повісті Марка Твена "Пригоди Тома Сойєра". Наприклад, лист Тому Сойєру.
Одним із різновидів інтерактивного здобуття знань є "навчання у дискусії", яке стимулює самостійне мислення, заохочує до полеміки, допомагає обґрунтовувати власну позицію. У процесі дискусії розвивається усне монологічне мовлення учнів, по-силюється зацікавлення літературою як мистецтвом слова, розвивається почуття толерантності до чужої думки.
Шкільні дискусії умовно поділяють на такі види: дискусія-імітація; дискусія- узагальнення; дискусія-пошук істини, дискусія-роздум, дискусія-доказ. Так, проблема, яка розглядається під час дискусії-роздуму, має декілька шляхів розв’язання і дає можливість сформулювати різні варіанти висновків, що грунтуються на суб’єктивних позиціях учнів. Внаслідок дискусії-доказу обгрунтовується і практично перевіряється остаточна істина, певна сума знань. В основі дискусії-узагальнення лежить проблема, з’ясування якої допомагає узагальнити, систематизувати знання учнів. В процесі дискусії-імітації моделюються фрагменти наукових дискусій, наприклад, захист учнівських доповідей на засіданнях МАНу. Вирішальною є роль учителя під час дискусії-пошуку істини. Успіх її залежить від уміння педагога викликати учнів на полеміку, поставити такі запитання та завдання, які б вели до самостійного пошуку істини, забезпечували підтримку всім учасникам дискусії.
Прийом "коло думок" спонукає до дискусії усіх учнів. Головне завдання, яке стоїть перед кожним із них, — висловити власну думку. Запитання для дис-кусії передбачаються різні, але всі вони мають бути пов'язані з твором, що вивчається. Приклади: О. Купрін. "Гранатовий браслет" (11 клас): — Що таке кохання? — Чи варто заради кохання жертвувати життям? — Що інколи заважає коханню? — Чи є нерозділене кохання коханням? — Чи мав рацію Желтков, добровільно пішовши з життя? — В. Шекспір. Гамлет" (9 клас): — Образ Офелії традиційно вважають ренесансним іде¬алом жінки. Але чи справді вона є ідеалом? Адже брала участь у змові проти Гамлета, пасивно споглядала його душевні муки. Гамлет відштовхнув Офелію, а чи відмовляються від ідеалу? Які думки викликає у вас цей образ? Як ви ставитесь до Офелії? — Чи здогадався Гамлет про те, що його хотіли вбити? Чому Гамлет зволікав зі знищенням Клавдія, а після поєдинку з Лаертом, нарешті, зважився на вбивство?
