Колот Максим, 5 клас

Вірші загадки

***    ***    ***

Ця професія така,

Що водить кораблі в моря.

Ці люди дужі і сміливі,

Вони служать Батьківщині.

Безкозирки у них білі,

Штани мають темно-сині.

Відгадайте, хто це є?

Хто на кораблі пливе?

                        (Моряки)

***  ***  ***

Він ізранку до зорі

Водить коней по ріллі,

Оре ниви і поля,

Щоб урожай дала земля.

Славний він трудівник,

До роботи має хист.

Звемо його ... (тракторист).

***  ***  ***

Небеса він покорив,

Простір для себе відкрив,

І літає, наче птах ,

І  не відає про страх.

Птах цей зветься літаком,

А людина ...(льотчиком).

***  ***  ***

По болоті й по яругах,

По пісках і лісосмугах.

Навколо башні крутить дулом,

Все наповнюється гулом.

Коли їде, гуде міст,

А керує ним... ( танкіст).

***  ***  ***

Різну форму має, усім допомагає.

Дорогу він знайде.

Вночі додому приведе.

                                              (Місяць)

***  ***  ***

Підстрибунчик немалий

високо стрибає.

Ним у вільний час

 кожна дитина грає.

                                     (М’яч)

***  ***  ***

Дві палки на ногах у кожної дитини.

Весела це забава для кожної людини.

                                                              (Лижі)

***    ***    ***

Нині ми вже школярі,

А колись були малі.

У садочку ми гуляли.

А тепер повиростали.

В дитсадочку ми займались,

Мультики дивились,

А як прийшли з прогулянки

У групі побились.

Сашко кричить:

-Давай! Бий його сильніше!

А Мишко як загорлає:

- Перестань скоріше!

Така в нас проблемна група,

Всі кричать, всі б’ються.

А діти із менших груп

З нас лише сміються.

***   ***   ***

Рано я навчивсь читати,

І писати, й малювати.

А тепер пишу вірші

Не ліричні, а смішні.

***   ***   ***

Вже надворі осінь,

І прийде зима.

А природі сумно,

Бо літа нема.

***   ***   ***

Падають сніжинки,

Надворі холоднеча.

Земля стане білою –

Радість для малечі.

Зима

Прийшла баба в кожушку, всіх припорошила,

Землю пухом білим  вже вона покрила.

Дерева оголила, квіти налякала

І до себе в гості морози погукала.

Вона сніжинки випустить, щоб хоровод водили.

А як прийде весна, то сніг розтане білий.

Сніговик

Позбігались діти сніговика ліпити.

Зліпили величезного, високого, кремезного.

А як вечір настав, всіх дітей розігнав.

Вони вранці прийшли – сгіновик вже розтав.

Сніжинка в мене на долоні

Летіла красива сніжинка,

Мов влітку біленька пушинка.

На долоню мені впала

І про себе розказала,

Як і де вона літала.

Потім попросила:

-         Відпусти мене , будь ласка,

Хочу ще літати,

Із своїми подружками в хороводі кружляти.

Я її швидко підкинув, щоб вона не розтала.

Полетіла собі і «спасибі» сказала.