Роботи членів гуртка «Таїна художнього слова» (Керівник гуртка – Харламова К.Г.)

Рукас Марина, 9 клас

Дріма  павутинка, сонцем пригріта

Колись давно в одному чарівному лісі всі  мешканці жили в мирі і злагоді.

Осінь любила кожне звірятко лісу, і всі з нетерпінням чекали її. Але, на жаль,того року осінь не приходила. Минуло літо, але навкруги все було ще зеленим,  а кожному хотілося зануритися в барви осіннього лісу.

         Одного ранку пригріта сонцем павутинка дрімала, легесенький вітерець колихав її, і вона насолоджувалася солодким сном. Аж раптом вона почула, що хтось співає пісеньку, і, відкривши оченята,  побачила Жовтоока, який усміхнено дивився на неї.  Жовтоок попросив павутинку облітати весь ліс і дізнатися, чи готова природа до зміни барв. Павутинка не хотіла втрачати барв і образу полетіла. Вона побачила, що дерева не можуть дочекатися, коли листяна ковдра вкриє землю, щоб вона відпочила після тяжкої праці. Натомившись, павутинка швидко заснула, але встигла доповісти Жовтооку, що ліс з нетерпінням чекає осені.

         Цілу ніч Жовтоок перетворював ліс на казку:  замальовував жовтою фарбою листочки, вкривав  холодну землю ласкавою ковдрою. Вранці, коли прокинулась павутинка, вона побачила на собі  прозорі перлинки, які переливалися на сонці. Павутинка подивилася навкруги  і побачила на землі листячко, яке стелило стежку осінніх мандрів. Усі звірята раділи, адже в повітрі   витали осінні пахощі.  Все навкруги наспівувало чарівну мелодію.