Роботи членів гуртка «Таїна художнього слова» (Керівник гуртка – Харламова К.Г.)

Вернигор Аня, 6 клас

Чому небо голубе?

Чому сонце золоте?

Чом моя матуся мила

Ніжна завжди і красива?

Чом вона завжди весела?

Це загадочка для мене.

Дитинство

Я почула сміх  мого дитинства,

Що зазирнуло у  вікно.

Так, звичайно, це воно.

І повернулась на хвилинку

До того ніжного маленького дівчати.

Я все згадала

І на мить засумувала.

Та я вже зовсім не дитя,

Але для мами і  для тата

Я буду завжди донечка мала.

Матуся

Поклонюся тобі до землі,

Моя  рідна ненько.

Ти мені, як завжди, усміхнешся.

Я тебе, як завжди, обійму.

І як сонця проміння ласкаве,

Руки твої  золоті,

Ніжні ,  турботливі

Й завжди мені дорогі.

***             ***             ***

Уже листочки на деревах золотисті,

А ліс стоїть такий барвистий,

Дивами всіх чарує.

Осіння казка в лісі запанує.

***             ***             ***

Тиша...

Коли таке ще бувало,

Щоб море голубе стихало

І тишею планету обіймало.

***             ***             ***

Осліпла криниця стоїть серед поля.

Зима укрила все довкола.

І заметілі поступово

Заносять залишки криниці.

І небо очі голоубі закрило,

Бо вже нема куди йому дивиться.

Щасливим малятком до матері біг,

А вона усміхалась...

Та часу крапельки упали,

І ти далеко від домівки

Уже дорослий, мужній, величавий.

Чому матусю ти покинув?

Скажи мені, скажи, благаю.

Не хочеш ти сказати?

Ти мовчиш?

А матір плаче і страждає,

І думає, що вернешся колись.

А ти мовчиш, мовчиш,мовчиш,

Про неї не згадаєш.