Стеценко Надія Іванівна

Ірдинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

СУЧАСНІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗА ВИМОГАМИ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ

В даній роботі наводиться нове, сучасне бачення уроку; характеризуються нові підходи до його проведення, подаються доцільні форми роботи на уроці, наводиться доцільна структура сучасного інтерактивного уроку. Розглядаються питання: чи може сучасний урок бути радісним і цікавим для учнів і чи може він розкрити творчий потенціал особистості.

Зміни життя в сучасному світі вимагають і змін мети та призначення сучасної освіти. Українська спільнота останнім часом орієнтується на європейський та світовий рівень, а наша освіта на Європейський і світовий освітній простір. Ми прагнемо ввійти до Європейського співтовариства, а тому українська освіта повинна враховувати європейські вимоги, стандарти і тенденції, переглянути науково-методичні аспекти викладання предметів, розширити можливості технологізації освітнього процесу, в тому числі використання інноваційних педагогічних технологій.

Традиційна передача «готових» знань від учителя до учня втрачає свою функціональну значущість, перестає бути головним завданням навчального процесу. Сьогодні в учасників навчально-виховного процесу формуються нові сучасні уявлення про фундаментальність освіти, отримавши яку, наша молодь здатна буде самостійно працювати, вчитися і, в разі потреби, переучуватися.

Кожний предмет, який вивчається в школі, має співвідноситися з цінностями самої особистості, бути спрямований на її розвиток, адже сучасний учень не лише вивчає науки, а за допомогою знань осягає світ і насамперед себе. Тож саме гуманітарні предмети, зокрема зарубіжна література, виходять на чільне місце в системі сучасної освіти. І саме нам, вчителям зарубіжної літератури належить виняткова роль духовних менторів молоді.

Зарубіжна література – це вікно у всесвіт. При її вивченні розкриваються багатогранні зв’язки з літературами світу, з історією і культурою інших народів, їх мовою, традиціями, зі світом мистецтва.

Яким же має бути сучасний урок зарубіжної літератури?

На мій погляд, насамперед, захоплюючим. Це урок, побудований з урахуванням вимог сучасної освіти, він повинен відповідати завданням виховання юної особистості. Тобто сучасний урок літератури – це засіб формування соціально компетентної особистості учня, здатної поціновувати явища класичного та сучасного мистецтва.

Як правило, будь-який урок починається з учителя, а будь-який твір – з автора. Ідучи на урок, учитель має навчити сприймати художній текст так, щоб учень при цьому отримав естетичне задоволення. В наш час перевага надається урокам, на яких використовуються нові форми, структури і елементи, такі як створення мотиваційної установки до навчання, конструювання навчальної проблеми, створення навчальної ситуації, використання проблемних завдань, включення дидактичних ігор різних видів до процесу навчання, диференціація навчання; індивідуальна робота, робота творчих груп, створення сприятливої атмосфери, продумана вчителем ситуація успіху, співробітництва; діалогу, самооцінки, пов’язані з формуванням творчих здібностей, критичного мислення, уяви, емоційної сфери учня. Тому у своїй роботі вчителі використовують такі види та форми робіт, як різні рольові ігри, семінари, прес-клуби, «мозкові атаки», заліки-тренінги, дискусії тощо. У практиці викладання зарубіжної літератури ми звикли широко використовувати літературні вікторини, розв’язування ребусів, головоломок, кросвордів, чайнвордів тощо, але більш ефективними і цікавими для сучасної шкільної молоді є використання таких інтерактивних рольових ігор, як, наприклад, написання анотації чи створення реклами за прочитаним твором, написання сценарію фільму за твором, або написання продовження твору, чи запропонувати інший перебіг сюжету «Як би розвивалися події у творі, якби…». Так, вивчаючи у 10 класі роман Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» я пропоную учням продовжити історію Олівера Твіста за умови:

а) містер Браунлоу не взяв участі в долі Олівера;

б) не відкрилася таємниця його народження;

в) його не прийняли в будинку місіс Мейлі.

Чільне місце у роботі вчителя мають зайняти нетрадиційні форми уроків літератури, або, як їх ще іменують, новаторські уроки, чи уроки з неусталеною структурою. Більшість вчителів нашої школи практикують в своїй роботі саме такі уроки. Це уроки-екскурсії, уроки-конференції, уроки з широким використанням ігрових моментів, інтегровані уроки світової літератури та інших навчальних дисциплін, тобто уроки, які базуються на інтерактивному навчанні і сприяють розвитку критичного мислення. Застосовуючи технологію розвитку критичного мислення, педагог учить школярів самостійно, швидко й ефективно добувати необхідну інформацію з друкованого джерела, критично її осмислювати, розвивати інтелектуальну зацікавленість учнів.

Технологія розвитку критичного мислення школярів пропонує ряд методів, використання яких дозволяє розвивати вміння учнів опрацьовувати інформацію із друкованого джерела та критично осмислювати її.

Метод «Читання тексту з позначками». Читаючи текст, учні на полях роблять позначки: «v» – відомо; «!» суперечить моїм знанням; «+» цікаве, несподіване; «?» – незрозуміле.

Метод «Читання в парах/Узагальнення в парах». Ця стратегія розрахована на читання тексту в парах і є ефективною при роботі з художніми творами.

Метод «Спрямоване читання й міркування». Це самостійне читання твору «про себе», постановка вчителем запитань до прочитаного та обговорення змісту. Використовуючи цей метод, учитель повинен ретельно продумати сценарій запитань. Запитання можуть стосуватися оточуючого середовища, героїв, проблеми та спроб її розв’язання, наслідків дій, моралі твору тощо.

Метод «Запитання до автора». Процес читання тексту організовується як розмова з автором. Учні намагаються з’ясувати про що говорить автор? У чому полягає конфлікт? Наскільки вірогідні описані події? Що цей персонаж справді хотів? Чого він не хотів? Чого позбувся герой, щоб досягнути своєї мети? Якими засобами автор розкриває характери героїв? Яким був спочатку герой? Яким він став? Що призвело до змін?

Метод «Щоденник подвійних записів»

Метод передбачає уважне читання тексту з нотатками. Учні розділяють сторінку навпіл, читаючи зліва записують, який момент або персонаж їх вразив, а праворуч – свій коментар.

Ефективні методи як «Обміркуйте. Об’єднайтеся в пари. Обміняйтеся думками», «Спрямоване читання з міркуванням і таблиця» та інші.

Інтерактивні технології забезпечують організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, взаємного вирішення загальних, але значущих для кожного учня завдань, кожен учень вносить свій особливий індивідуальний вклад, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. В ході інтерактивного навчання учні набувають навичок правильно і активно вести дискусії, спілкуватися з іншими, критично мислити, зважувати альтернативні погляди, думки, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення. Навчальний процес організований таким чином, коли практично всі учні залучаються до процесу пізнання, навчання проходить в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки.

Варто зазначити, що застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Зрозуміло, що структура уроку літератури залежить від його типу та змісту і учитель сам визначає порядок навчальних ситуацій, але традиційно можна виділити п’ять таких основних елементів.

І. Мотивація.

Мета на цьому етапі уроку – сконцентрувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Учні мають бути налаштовані на ефективний процес пізнання, мати власну зацікавленість, усвідомлювати, що і навіщо вони робитимуть на уроці. Цей етап уроку займає не більше 5% загального часу.

ІІ. Повідомлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Правильно сформульовані, а потім досягнені результати – 90% успіху уроку. Для того щоб почати процес навчання вчитель назває тему уроку, звертає увагу на нові слова або проблемні питання, запитати учнів, що вони очікують після опрацювання даної теми. Учні повинні усвідомити чого має навчити їх цей урок, як він вплине на їх погляди, переконання, почуття, над чим примусить їх замислитись.

Цей елемент уроку займе не більше 5% часу заняття.

ІІІ. Надання необхідної інформації

Мета цього етапу – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, ознайомлення з роздатковим матеріалом та іншою інформацією за допомогою наочності. Для максимального ефекту можна подати інформацію для попереднього домашнього вивчення. Ця частина уроку займає 10-15% часу.

IV. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.

Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку (50% часу уроку). Пропоную таку послідовність і регламент проведення вправи:

Інструктування (2-3 хв.);

Об’єднання в групи і розподіл ролей (1-2 хв.);

Виконання завдання під керівництвом вчителя (5-15 хв.);

Презентація результатів виконання вправи (3-15 хв.);

Рефлексія результатів учнями: усвідомлення результатів роботи.

V. Підбиття підсумків (рефлексія) уроку.

На підсумковому етапі уроку вчитель повинен пояснити зміст опрацьованого, провести аналіз зробленого, порівняти реальні результати з очікуваними, зробити висновки, закріпити засвоєне, встановити зв’язок між тим, що вже відомо, навчити учнів застосовувати знання у майбутньому.

І звичайно ж, вчитель не повинен забувати детально обгрунтувати оцінювання знань наприкінці уроку. Я, особисто, долучаю до цього самих учнів.

Готуючись до уроків світової літератури, я практикую випереджувальні завдання, наприклад, підготувати матеріал про життя і творчість письменника або поета. Наголошую на тому, що знати біографію письменника, значить краще зрозуміти його твори.

На початку уроку ставлю проблемну ситуацію, залучаю всіх учнів до обговорення і даю можливість кожному із них висловити свою думку.

В кінці уроку роблю висновок і таким чином підходимо до домашнього завдання. Часто воно буває у вигляді творчої роботи.

Застосування активних та інтерактивних технологій навчання на уроці зарубіжної літератури сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів, спонукає їх до дослідницької діяльності.

Сучасні науково-методичні аспекти допомагають вчителю провести такий урок, на якому діти почувають себе впевнено, вміють вільно висловлювати свої думки і спокійно сприймати зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги їм легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

І на закінчення, хочу зазначити, що сучасний урок – це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті знання при опануванні нового змісту, а застосування сучасних методів роботи робить процес навчання активним, а мислення учнів – творчим, самостійним.

Учитель повинен прагнути сформувати в собі нове, позитивне мислення щодо підготовки і проведення уроку, а процес навчання учнів перетворити з обов'язку на захоплення, радість навчання та спілкування.

Використана література

Фесенко І. П. Загальнопедагогічні вимоги до сучасного уроку. 2015 https://multiurok.ru/veselka/blog/zaghal-nopiedaghoghichni-vimoghi-do-suchasnogho-uroku.html

Задорожна О. О. викладач ДНЗ ОЦПТО. Сучасний урок. Яким йому бути? http://profosvita.od.ua/a149876-metodichna-rozrobka-temu.html

3. Хроменко І.А. Використання технології розвитку критичного мислення на уроках світової літератури. Зарубіжна література в школах України. – 2011. – №6.